Колись один мудрець сказав: "Хочеш бути щасливим - не рийся в своєму минулому". Минуле - це всього лиш спогади, які не завжди приємні. Проте, є , звісно, і приємні спогади, але вони всеодно викликають відчуття смутку через те, що більш такого ніколи не повториться. Причина одна - все це нахабно відбирає у нас час. Він ніколи не питає, не дає вибору, а просто непомітно відбирає. Час, який ми майже ніколи не помічаємо, проте який вносить рпактично непоправні зміни в наше життя. Час забирає в нас найцінніше - молодість і життя. Проте взамін дає досвід і мудрість. Ніщо не минає безслідно. Немає втрат без здобутків і навпаки. Оці здобутки напевно і називають мудрістю.
Проте, щоб не трапилось в нашому житті , ми підемо з нього такими як прийшли: голими і самотніми. Життя, мабуть, це прохідний етап, ніби чергова зупинка в метро. Як зіграєш дану тобі роль, як пронесеш свій хрест, так і відгукнеться тобі на наступній зупинці, знати яку нам не дано.
0 коментарі:
Дописати коментар